Чи готова Україна до зміни клімату — роль парламенту?

Липень 09, 2020

Виступ Світлани Романко, директорки міжнародної кліматичної організації 350.org у регіоні Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії на круглому столі Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування. 

Справедливе та зелене відновлення економіки і довкілля — можливість для урядів перейти на кліматично-нейтральну, кругову, зелену економіку до 2050 року. Такий перехід потрібен для того, щоб вирішити кризу зі стихійними лихами, кризу охорони довкілля та біорізноманіття, не втратити економічні позиції, паралельно зменшивши екстенсивне використання природних ресурсів та створивши справедливі умови для малого і середнього бізнесу, “зелені” робочі місця, а не підтримку вугільної галузі.

Шкода знаходити підтвердження того, що Уряд, який складається з Міністерств, не забезпечує спільної стратегічної роботи для створення візії, яка б об’єднала вихід з кризи та рух до зеленої економіки. Але це так. Із виступів представників Держводагенства та Держлісагенства ми розуміємо, що готуються стратегічні документи по ризикам паводків і річковим басейнам та адаптації до зміни клімату, які будуть прийняті у 2022-2024 роках. Але ж уже є, наприклад, Державна комплексна цільова програма протипаводкового захисту, яка має діяти з 2008 року і до 2025, за якою профінансовано лише 7,5% передбачених коштів. Чи хтось (профільні агентства та КМУ) аналізував результати (не)виконання цієї програми перед тим, як планувати нові відокремлені від роботи решти ЦОВВ стратегії Держагенств і витрачати на них ресурси держави?

Наразі в Україні є урядова програма виходу з кризи, яка не містить питання захисту довкілля. Є окрема Програма дій Уряду України, яка направлена на підтримку вугільної та нафтової промисловості, а робочі місця пропонуються зовсім не у зеленій сфері. 

Європейський Зелений Курс пропонує комплексну стратегію виходу з кризи та зеленого відновлення із неповерненням до бізнесу як зазвичай. Україні бракує цього бачення. Ми і далі визначаємо вугілля основним паливом для ТЕЦ. 

З другого боку, робота Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, які намагаються забезпечити стратегічну ділянку, є помітною, але без активної участі Кабінету Міністрів це дуже складно зробити, бо КМУ – це орган влади, який реалізує усі прийняті державні стратегії. 

Пропозиції до роботи Комітету:

  • Відповідно до своїх повноважень ініціювати аналіз практику застосування законодавчих актів діяльності державних органів, посадових осіб в секторі державного стратегування та програмування та в секторі зміни клімату, адаптації і скорочення викидів. Подати фаховий аналіз на розгляд до Верховної Ради України.
  • Ініціювати розробку єдиної комплексної стратегії – Зеленого курсу і справедливого виходу з кризи, яка б визнала фінансові ризики від зміни клімату і об’єднала їх з nature based solutions та створенням інфраструктури та умов для реалізації Зеленого курсу Європи в Україні. Україні потрібні ефективні, наскрізні та секторальні стратегії адаптації до зміни клімату, що стануть частиною єдиного Зеленого курсу держави. 
  • Підтримати роботу по прийняттю амбітного і комплексного сценарію Національно-визначеного внеску (НВВ) України і не допустити не амбітності розробленого сценарію. 
  • Припинити процес суспільної демонізації ВДЕ, показати, що чітким пріоритетом є побудова зеленої економіки, заснованої на відновлюваних джерелах енергії, як це зараз відбувається в ЄС.
  • Дослідити та проаналізувати світовий досвід страхування від екологічних ризиків.
  • Постійно співпрацювати з громадськими організаціями для розробки Зеленого курсу України і припинення прямого та непрямого фінансування викопного палива, оскільки в сучасних мінливих політичних умовах така співпраця вкрай необхідна.
Останні новини