Рецепти виходу з пандемічної кризи: системний підхід, циркулярна економіка та локальні екопроекти

Квітень 24, 2020

Про те, як перезавантажити економіку та підходи до ведення справ в Україні та світі, експерти з різних галузей дискутували під час онлайн-заходу «День Землі LIVE», організованого міжнародною кліматичною організацією 350.org.

 Уляна Супрун, очільниця NGO Arc.UA, в.о. Міністра охорони здоров’я України (2016-2019) розповіла про важливість системного підходу у вирішенні будь-яких глобальних проблем, а також спонукала українців долучитись до трьох еко-челенджів.

 Зі спікером Романом Пучком, експертом у галузі інновацій та циркулярної економіки розмовляли про те, яким чином має змінитись економіка, аби вона відповідала цілям сталого розвитку, і які конкретні кроки для побудови такої економіки вже здійснює Європейський Союз.

 Останній спікер, Тім Седлер, Low Carbon Hub (Великобританія), розповів про власний успішний досвід створення енергетичного кооперативу у Оксфорді, до творення та фінансування якого долучились мешканці громади –  і задоволені цим!

 Зареєструвались на захід 315 осіб. Оскільки через брак часу в  події спікери не змогли дати відповіді на усі запитання, усі відповіді потім будуть опубліковані на сторінці події у Фейсбуці. Запис відеотрансляції можна переглянути тут

Цитати учасників онлайн-дискусії «День Землі LIVE»:

Світлана Романко, керуюча директорка 350.org у регіоні країн країн Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії (СЄКЦА): “Сьогодні ми будемо говорити про кризу і як жити після неї. Економічна, соціальна і кліматична кризи тісно пов’язані. А кліматична криза зокрема несе ще більше загроз для людства, ніж пандемія. Коли ми говоримо про вихід з кризи, передбачаємо, що це буде відбуватись шляхом справедливого відновлення. Це передбачає пошук відчуття соціальної справедливості у собі,  підтримку найслабших.

В економічному розумінні – підтримку малого виробника, а не дотації великим промисловим лобістам. Маємо набратись мужності і подолати кругову поруку фінансів і викопного палива. Натомість – побудувати кругову або ж циркулярну економіку. Заглядаючи у майбутнє і шляхи побудови нового, поговоримо також про Новий зелений курс як комплексну систему реформ задля подолання кліматичної кризи та відновлення соціальної і кліматичної справедливості. Чи стане він новою суспільною парадигмою і чи зможе впасти під тиском Нового зеленого курсу “імперія викопного палива”?” Ми віримо, що так. 

 

Уляна Супрун, очільниця NGO Arc.UA, в.о. Міністра охорони здоров’я України

(2016-2019): “Неважливо, в якій галузі мають відбуватись зміни: екологія, охорона здоров’я чи фінанси. Успіх змін – у системності, а не точковому підході. Творити зміни треба зі своєю командою однодумців, мати адекватне фінансування і політичну волю на втілення рішень ат змін. От секрет успішних системних змін. Не боятись критики – конструктивна лише допомагає, а неконструктивна показує, що система чинить вам опір, отже, рухаєтесь правильним шляхом. Треба шукати стейкхолдерів, нехай і з суміжних сфер, бо коли люди залучені в процес, а не лиш спостерігають – вони ефективні, небайдужі і беруть на себе відповідальність за зміни. Успіх команди залежить також від керівника, лідера, який має створювати довкілля для самореалізації людей з його команди, тоді успіх можливий. Щодо екологічних змін. Лише за час карантину повітря дуже суттєво очистилось, бо люди скоротили свою звичну активність. Чисте повітря – це здоров’я. Ми змінили радикально своє життя, бо злякались коронавірусу і не захотіли захворіти. 

Давайте змінимо своє життя не через страх, а подумайте, як власне ви можете зробити свій внесок задля нашої планети. Кидаю вам виклики.  1)  Почати сортувати сміття і передати цей виклик принаймні двом іншим людям протягом місяця.  2) Хоча б на 10% зменшити вживання продуктів тваринного походження.  3) Не лише привозити допомогу медикам,а  й запропонувати свою допомогу в утилізації, вивезенні всіх цих одноразових масок, халатів, рукавиць. Далі – більше.  Давайте підписувати екологічні петиції, розповідати про зміни клімату, поширювати цю інформацію, і впливати на місцеву владу. На ту, що вже є – і вимагати від них екологічно активних кроків, і від тих, хто хоче прийти у владу. Випишіть питання кандидатам, вимоги до них. Хай покажуть свою передвиборчу програму і скажуть, як саме вони планують втілювати ці екологічні ініціативи. А потім вимагайте від них виконання цих обіцянок”.

 

Роман Пучко, співзасновник ГО “Re:Think”, експерт у галузі інновацій та циркулярної економіки:  “Кругова або циркулярна економіка – це модель економіки, що задовольняє потреби людей не порушуючи природні ліміти планети. Циркулярна економіка – це передусім про системне мислення і розумний дизайн. Це означає, що продукт має вироблятись якісний і тривалого використання. Аби його можна було довго використовувати, потім передати далі, замінити якусь деталь, пристосувати для іншого використання, переробити. І лише за вичерпання цих всіх можливостей щоб відправляти його на смітник. 

Циркулярна економіка – це змога максимально зменшувати свій вуглецевий слід. Через вимушений перехід під час карантину процесів в онлайн ми побачили, що зменшуємо свій негативний вплив на атмосферу. Лише не полетівши на конференцію в Осло через пандемію, наша команда не викинула близько 130 тонн вуглецю в атмосферу. Криза показує нові можливості берегти екологію. На мою думку, ЄС – №1 в світі за розвитком системного мислення. Так от, вони розробили план дій для виробництва, який відповідає принципам циркулярної економіки. Там прості і зручні кроки: щоб підзарядка до електроніки була універсальною, щоб батарейки можна було зарядити знову, аби закупівлі були “зеленими”, а маркування чесним, будматеріали можна було використовувати повторно”.

 

Тім Седлер, Low Carbon Hub (Великобританія):

“Новий зелений курс в аспекті енергетики можна втілити через регіональні проекти в громадах. Звісно, є ризики, що навіть за умови розвернення курсу в напрямку “зеленої” економіки, ті ж самі компанії-монополісти будуть домінувати на енергоринку і не будуть зацікавлені у тому, аби спонукати скорочення енергоспоживання. Однак якщо провести правильну роботу в громадах, спонукати їх інвестувати у власні енергетичні кооперативи, то можна і запровадити локальне забезпечення виробництва енергії на потреби за рахунок відновлювальної енергетики, виробництво біогазу, застосування теплових насосів.  

Модель можлива і для України, люди інвестуватимуть в неї, якщо буде все зрозуміло і в ідею повірять. І щоб до ініціативної групи входили люди, які є локальними авторитетами, і щоб ці люди також інвестували в проект.  До питання позиціонування: людям варто доносити, що головне – екологічні і соціальні цілі,а не прибуток, прибутку може ніколи і не бути від цього рішення”.

Останні новини