Відповідь експертки Світлани Краковської про причини паводків на західній Україні

Червень 26, 2020

Цілий тиждень заголовки українських видань пишуть про стихійні повені, які накрили західні регіони України — затоплені міста, будинки, автошляхи, є постраждалі.

350.org запитали про причини негоди у Світлани Краковської, завідувачки лабораторії прикладної кліматології УкрГМІ ДСНС та НАН України, учасниці Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату при ООН.

Є очевидні та неочевидні причини. Інтенсивні та тривалі опади, кількість води, яка опинилась в річках, можна віднести до очевидних причин. А от зміни в гідрологічному циклі, спричинені глобальним потеплінням – це неочевидна причина негоди.

Внаслідок зміни клімату, випаровування вологи з водойм та океанів відбувається значно інтенсивніше. Тепліше повітря може втримувати більшу кількість вологи в атмосфері, а отже формуються потужні хмари вертикального розвитку, з якими пов’язані такі небезпечні явища як град великого розміру, шквали і інтенсивні опади. Найбільше вологи зазвичай надходить до України з південно-західними потоками. І коли насичене вологою повітря доходить до Карпат, то піднімається вздовж гірського схилу, волога конденсується і випадає сильними опадами.

У Карпатському регіоні найбільш потужні повені спричиняють саме зливові опади. Хоча середня багаторічна кількість опадів в Карпатах зменшилась, однак їх інтенсивність збільшилась. На Закарпатті та Прикарпатті сильні повені були й раніше, але через зміну клімату тепер вони траплятимуться все частіше. Людям потрібно знати це!

Що ж робити?

По-перше, має працювати система раннього оповіщення населення про прогнозовану негоду. Для цього потрібні якісні прогнози погоди та стану річок, що базуються на даних мережі наземних спостережень із залученням даних супутникового та радарного моніторингу, а також чисельного моделювання. Наразі Український гідрометцентр надає такі прогнози включно з метеорологічними і гідрологічними попередженнями, а також попередженнями про пожежну небезпеку (https://meteo.gov.ua/ua/33345/storms), але чи зважають на них місцеві органи виконавчої влади – питання. За наявності сучасних засобів моніторингу та прогнозування, фахівців відповідної кваліфікації, спрогнозувати виникнення повені можна за декілька днів.

Крім цього, в Україні працює система грозопеленгації і можливо було б сповіщати населення про наближення грози, яка зазвичай супроводжує сильні зливи, через мобільні додатки. Наразі, є багато таких прикладів у світі. А людям в Карпатах треба підготуватися завчасно і знати, наприклад, схему евакуації в разі повені, мати зібрані речі і документи. Так живе більшість населення Японії, але в них це через часті і раптові землетруси. 

Щодо міст. Підтоплення, які трапляються в містах України, зазвичай, спричинені навіть не такою значною кількістю опадів, як в Карпатах. Основна проблема в містах — це хаотична забудова, проєктування з порушенням вимог, відсутність адаптаційних заходів до зміни клімату. У найближчому майбутньому, сильні зливи з градом і шквалами траплятимуться все частіше в західних регіонах і їх інтенсивність зростатиме. Містам потрібно розвиватись та адаптуватися з урахуванням кліматичних змін.

Людство має зменшити свій вплив на кліматичну систему, тобто зменшити викиди парникових газів, втілювати nature based solutions, тобто укріплювати схили, збільшувати лісистість, адже рослини можуть поглинути значну кількість опадів.

Якщо 2020 рік стане піковим за кількістю антропогенних викидів і надалі вони зменшуватимуться, тоді, імовірно, людство зможе повернутися до того кліматичного режиму, який був 20 років назад і зможе уникнути катастрофічних наслідків зміни клімату.

Останні новини