Європейський зелений курс: що це і як його застосувати на місцевому рівні?

Жовтень 02, 2020

 

Як Україні адаптуватися до зміни клімату – покращити якість життя у наших містах і селах

11 грудня 2019 Єврокомісія ухвалила Комюніке, яким було проголошено “Європейський зелений курс” (ЄЗК), мета якого – до 2050 року зробити Європу кліматично нейтральною (“нейтральною” – у значенні “нуль шкідливих викидів, “нуль руйнації довкілля”). 

Чому зелений курс? Для країн ЄС важливими чинниками є чисте довкілля, безпечні продукти харчування, загалом здоровий спосіб життя. Суспільства генерують відповідні запити до урядів. Політики ці запити тонко вловлюють,  включають до партійних програм і йдуть з ними на вибори.

За даними опитувань, 93% громадян Євросоюзу вважають зміну клімату серйозною проблемою, і їм не байдужі дії (або їх відсутність) урядів у цьому напрямку. При цьому 43% опитаних вважають, що в авангарді світового зеленого руху має бути саме Європа.

В Україні такі процеси розвиваються повільніше. Одна з причин – недостатня поінформованість нашого суспільства щодо Європейського зеленого курсу – його завдань, інструментів, кінцевих цілей.

Тим не менше, в країні працює низка громадських ініціатив екологічного спрямування, які займаються просвітницькою діяльністю. Так 10 вересня відбувся вебінар “Європейський зелений курс: що це і як його застосувати на місцевому рівні”, організований у партнерстві Ресурсно-аналітичним центром “Суспільство й довкілля” (спікерка – керівник центру Наталія Андрусевич) та глобальною ініціативою 350.org, що від неї доповідачем виступила керуюча директорка в країнах Східної Європі, Центральної Азії та Кавказу Світлана Романко. 

Говорячи про ЄЗК, Наталія Андрусевич закцентувала на викликах і можливостях, які дає долучення до цього курсу України: “Виклики – це більш жорсткі вимоги. Але з них можуть випливати й можливості: якщо Україна поквапиться, можемо зайняти експортні ніші до країн ЄС, обійшовши при цьому країни, в яких економіка виявиться не настільки “зеленою”, як в Україні”.

ЄЗК складається з кількох компонентів, таких як клімат, енергетика, промислова стратегія, екотранспорт, “зелена” харчова промисловість, нульове забруднення, збільшення природно-заповідного фонду та інші.

Усі напрямки “зеленого курсу” розглядаються з оглядом на глобальну зміну клімату на планеті. В плані протидії цим процесам передбачається  скоротити викиди парникових газів з 40% до 50-55% у 2030 році (в порівнянні з 1990-м). Планується прийняття Європейського кліматичного закону та низки інших важливих регламентуючих документів“, – коментує Наталія Андрусевич. 

В енергетичній сфері основним завданням є декарбонізація – зменшення частки вугільних електростанцій, яка наразі складає близько 75%. Особливий наголос робиться на енергоефективності будівель. 

Має відбуватися екологізація транспорту. Скорочення викиди парникових газів транспортом на 90%, підвищення екологічності палива. Акцент зроблено на так званій смарт-мобільності. 

Щодо сільського господарства акцент робиться на харчовій безпеці: “Менше пестицидів і добрив, менше антибіотиків, більше органічного виробництва скорочення відходив при виробництві продовольства“, – говорить Наталія Андрусевич.

Напрямок “Біорізноманіття” передбачає збільшення до 30% природно-заповідного фонду на морі й суші. Більше уваги до лісів, посилений контроль за імпортом продукції, виготовлення якої може мати вплив на ліси. Протидія незаконному рибальству.

Європейський зелений курс передбачає глобальне лідерство у цьому напрямку саме Європейського континенту. Лідери країн ЄС мають бути в авангарді природоохоронних процесів, генерувати масштабні проекти, долучати до їх впровадженні країни інших континентів та регіонів. 

Але повернемося до України. Для більш глибокої інтеграції нашого суспільства до глобальних екологічних стратегій 350.org  у партнерстві із “Суспільство і довкілля” розробив посібник “Вісім ідей для “зелених” міст України”, що його презентувала Світлана Романко.

Це збірка практичних рекомендацій, прикладів та інструментів, що допоможуть підняти “зелену” свідомість українців. Акцентовано на головній меті ЄЗК – повній декарбонізації (відмови від вугілля) економіки до 2050 року. 

По восьми ключових “зелених” напрямках (чистя повітря, довкілля, “зелений” транспорт, енергетика, харчове виробництво, сортування сміття, енергоефективність, відповідальність бізнесу) у посібнику подані аналіз тенденцій відповідно до ЄЗК, є розділи “Чому це важливо для українських міст”,  “Приклад європейського міста”, “Приклад українського міста””, “Наступні кроки для міст”. 

Навіть якщо наш уряд прийме якісні закони, одним лише цим не досягнути поставлених цілей. Головне – залученість людей, їх зацікавленість у процесах перетворення. Адже “зелена” економіка – це добробут і справедливість для всіх, а не для обраних; це турбота про довкілля, його облік і скорочення негативного впливу; це стале управління і ефективна “зелена” стратегія органів влади; це повна трансформація енергетики і відмова від викопного палива” , – наголошує Світлана Романко.  

Зокрема вона навела приклад співпраці ЄС з країнами Західних Балкан. Це складний в екологічному плані регіон, де великі запаси вугілля (зокрема, лігніту), забруднення повітря найвище в Європі. Але за підтримки ЄС відбувся значний прогрес: розроблено “зелений” порядок денний для Західних Балкан, а Європейський інвестиційний банк розробляє для регіону фінансову стратегію перетворень. Це буде складно, але вони взялися, бо без “зелених Балкан” – як і без “зеленої України” – не буде “зеленої Європи”.

“Тішить те, що Україна, у порівнянні з Балканами, має кращі передумови для переходу до “зеленої” економіки та активніший прогрес по перегляду кліматичних цілей. В нас вже переглядається національно визначений внесок щодо клімату та енергетики, і в ньому також зацікавлений Євросоюз. Сім міст України (Житомир, Чортків, Львів, Кам’янець-Подільський, Баранівка, Тростянець, Полтава) та Асоціація малих міст України (160 малих міст) заявили про наміри переходу на 100% енергії з відновлюваних джерел (ВДЕ). Розроблено перший практичний сценарій переходу міста Житомир на 100% енергії з ВДЕ до 2050 року. Україна крокує до того, щоб “зелений курс” у нас був впроваджений“, – коментує Світлана Романко. 

Незабаром вибори, до органів місцевої влади прийдуть нові люди, зокрема, й такі, що переймаються ідеями Зеленого курсу. Їм не завадить якісний методологічний матеріал.

“Наш посібник містить багато практичного матеріалу – аналіз законодавства ЄС у кожній із восьми сфер Зеленого курсу, аналіз стану регулювання кожної сфери в Україні, приклади успішних рішень у Європі та Україні та рекомендації у напрямку Зеленого курсу на місцевому рівні. Останні передбачають стратегічні чи політичні рішення і процеси, ефективні фінансові рішення, партнерство зацікавлених сторін у кожній зі сфер Зеленого курсу. Їх можна використовувати на місцевому рівні для реалізації кліматичних рішень і поступової відмови від викопного палива “ – наголошує Світлана Романко.

Насправді, дуже багато залежить від місцевих команд, від конкретних людей, що горять бажанням змінювати свої населені пункти. Що більше таких людей з’явиться на місцевому рівні, то швидшими будуть зміни, бо кошти насправді є, їх лише потрібно вміти залучати. 

Автор: Петрасюк В. 

Співавторки: Романко С., Андрусевич Н.

Останні новини